Рейхштадтськоє угода 1876, секретна угода між Росією і Австро-Угорщиною з балканського питання. Було поміщено 26 іюня (8 липня) при побаченні імператора Олександра II і міністра закордонних справ князя А. М. Горчакова з австрійським імператором Францем Іосифом і міністром закордонних справ Д. Андраши в замку Рейхштадт (нині Купи, Чехія). Р. с. не зафіксовано офіційним документом. Сторонами були лише зроблені записи переговорів, що розрізняються між собою. Угоду передбачало невтручання обох сторін у війну Сербії і Чорногорії проти Туреччини. В разі перемоги турок передбачалося відновлення статус-кво і проведення адміністративної реформи в Боснії і Герцеговині. При перемозі Сербії і Чорногорії перша (по російському запису) повинна була отримати Герцеговину і порт Спіцца на Адріатичному морі, а друга — частина старої Сербії і Боснії. До Австро-Угорщині переходили б турецька Хорватія і пограничні райони Боснії. По австрійському запису, Сербія і Чорногорія отримали б лише пограничні райони Боснії і Герцеговини, великі ж їх частини переходили б до Австро-Угорщині, яка не бажала освіти на Балканах великої слов'янської держави. При цьому Австро-Угорщина погоджувалася на повернення Росії Південно-західної Бесарабії, відторгнутої у неї по Паризькому мирному договору 1856, і приєднання до неї Батума. В разі «повного краху» Туреччини передбачалося: по російському запису — утворення незалежних князівств Болгарії і Румелії, по австрійській — надання ним і Албанії автономії у складі імперії Османа. Обидві держави погоджувалися на передачу Греції Фессалії і Епіра (по російському запису) і Криту (по австрійському запису), визнаючи за можливе перетворення Стамбулу (Константинополя) на «вольне місто». У зв'язку з подальшим загостренням положення на Балканах Р. с. було доповнено Російсько-австрійською конвенцією 1877 .
Публ.: Сб. договорів Росії з іншими державами, М., 1952.
