Редуплікація (від позднелат. reduplicatio — подвоєння) в мовознавстві, повне або часткове повторення кореня, основи або слова. Уживається головним чином для вираження: а) множини, наприклад в малайській мові: orang — «людина», orangorang — «люди»; б) більшій мірі інтенсивності дії або якості, наприклад в російській мові: «ходиш-ходиш», «велико-великий»; інколи (наприклад, в мові малаги) додавальні утворені Р., виражають меншу міру якості: fotsi-fotsi — «білуватий»; у) різних видових і т.з. значень в дієслові: у індоєвропейських мовах частковий Р. при утворенні перфекту і презенса. Р. використовується також для передачі звуконаслідувань: «ку-ку», в англійській мові tick-tick.
