Редліх Віра Павлівна [р. 31.3(12.4) .1894, с. Николаєвка, нині Харківської області], радянський режисер, народний артист РРФСР (1956). Член КПРС з 1942. Вчилася в театральній школі МХТ(Московський Художній театр) з 1914, потім в 2-ій Студії МХТ(Московський Художній театр). Була актрисою Ярославського, Владивостоцького і ін. театрів. З 1932 режисер, в 1943—60 головний режисер новосибірського театру «Червоний факел». Серед значних робіт в цьому театрі: «Сталінградци» Чепуріна (1944; спільно з Н. Ф. Міхайловим), «Зикови» (1944), «Останні» (1948) Горького, «Звичайна людина» Леонова (1947), «Гамлет» Шекспіра, «Чайка» Чехова (обидва в 1952), «Персональна справа» Штейна (1955), «Кремлівські куранти» Погодіна, «Сіло Степанчиково» по Достоєвському (обидва в 1956), «Барабанщица» Салинського (1959). Плідно працювала з місцевими новосибірськими драматургами — Е. Рогозінськой («Двадцятиріччя», 1949), Ст Ст Лаврентьевим («Кряжеви», 1953; «Світла», 1954). У 1960—64 очолювала Мінський російський театр ім. Горького. Найбільша постановка «Антоній і Клеопатра» Шекспіра (1964). З 1936 викладає, з 1960 в Білоруському театральному інституті, з 1966 професор кафедри акторської майстерності. Нагороджена 3 орденами, а також медалями.
