Редис
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Редис

Редис (Raphanus sativus), овочева рослина сімейства хрестоцвітних. Підрозділяється на однорічний Р. (європейського сорту), який в рік посіву утворює коренеплід і насіння, і дворічний (китайські, японські, або т.з. озимі сорти), такий, що дає коренеплід в рік посіву, а насіння на 2-й рік. У СРСР поширені в основному європейські сорти. Листя сильно- або слаборассеченниє (цельнокрайниє — в основному в китайських сортів). Більшість європейських сортів має дрібні коренеплоди (7—20 г ), від плоско-округлої до подовжений-циліндрової форми. Забарвлення червоне, рожеве, біле, фіолетове, жовте. У коренеплодах міститься вітаміну С 25—30 міліграма %, у листі — 50—60 міліграмі %. Коренеплоди використовують головним чином в свіжому вигляді, а в слабоопушенних сортів і молоде листя для салату. Квітки білі, рожеві або світло-бузкові. Квітне на 50—70-х сут після посіву. Плоди — що не розтріскуються стручки довжиною 2,5—7,5 див. Рослини холодостійкі, перекрестноопиляющиеся. При температурі понад 20 °С швидко стрелкуются і не утворюють коренеплодів. Кращі грунти — рихлі супіщані, з великою кількістю органічних речовин і слабокислою або нейтральною реакцією. Р. вирощують в теплицях (посів з 20 січня, урожай прибирають через 45 сут ), в парниках, грунті, що утеплює і відкритому. Кращі сорти Р. в СРСР: у захищеному грунті — Зоря, Йигева 169, Тепличний Ранній червоний; у відкритому — Зоря, рожево-червоний з білим кінчиком, Новинка 515, Червоний велетень і ін. Середня врожайність в захищеному грунті — 20 пучків з 1 м-коду 2 , у відкритому — 60 тис. пучків з 1 га .

  Н. А. Никонова.

Сорти редису (коренеплоди і листя): 1 — Червоний велетень; 2 — рожево-червоний з білим кінчиком.