Регистан (іран., буквально — місце, покрите піском, від peг — пісок і стан — місце; тадж.(таджицький) регистон), найменування парадних площ в містах Середнього Сходу. Найбільш відомий Р. в Самарканді — шедевр містобудівного мистецтва Середньої Азії 15—17 вв.(століття) Перше архітектурне оформлення самаркандського Р. відноситься в основному до 1-ої половини 15 ст, коли квадратне простір площі був оббудований по периметру групою монументальних будівель. На західній стороні в 1417—20 було споруджено медресе Улугбека — прямокутна будівля з 4-айванним двором, 2 поверхами келій, обширними аудиторіями і мечеттю; по кутах — мінарети; з східного боку — величезний портал. Його стіни майже суспіль покриті багатющим декором: орнаментальні мозаїки з кольорової цегли, поливної і різьбленої кераміки; мармурові панелі. На східній стороні в 1424 була споруджена ханака Улугбека, на сівбу.(північний) — в 1420-і рр. побудований караван-сарай Мірзою, а на південній — в 1430-і рр. споруджені мечеті Аліке Кукельташа і Масджіді-Мукатта. У 1510-і рр. до Ю. від площі було збудовано медресе Абу-Саїд-хана. Проте впродовж 16 ст споруди Р. прийшли до занепаду, частину будівель знесли і в 1-ій половині 17 ст тут було здійснено великі перебудови. У 1619—1635/36 напроти медресе Улугбека, взамен ханаки, було споруджено медресе Шир-Дор («Тигрів що має», архітектор Лбул-Джаббар, майстер декору Мухаммед Аббас; див.(дивися) ілл. ). Його стіни оброблені кольоровою поливною цеглою, майоліковими плитками і мозаїкою з різьбленої кераміки. Над головною аркою на орнаментальному фоні поміщено парне мозаїчне зображення тигра (звідси назва), нападаючого на лань, і променистого сонця. У 1646/47 — 1659/60 на місці караван-сараю Мірзою було зведено медресе Тілля-Карі («Покрите золотом»), зовні також багато оброблене мозаїкою, а в інтер'єрі прикрашене розписом з рясним вживанням золота (звідси назва). Ці пишно орнаментовані будівлі, що обмежують простір площі з 3 сторін, створюють ансамбль завдяки використанню містобудівного прийому «кіш» (медресе Улугбека дзеркально повторено в медресе Шир-Дор), а також вживанню системи простих і чітких пропорційних стосунків. Величне звучання ансамблю значною мірою створюється ритмом великих форм складових його споруд. Високі, раціонально організовані, насичені яскравим декором будівлі Р. ефектно виділялися на загальному фоні низької, тісної забудови міста, затверджуючи його центр — вузол сходження головних вуличних артерій.
Літ.: Массон М. Е., Регистан і його медресе, Таш., 1926; Крюків До. С., Регистан. [Пам'ятник архітектури], 4 видавництва, Таш., 1970. Див. також літ, при ст. Самарканд .
