Реактивна лампа, пристрій, що складається з електронної лампи і підключеною до неї фазозсувному ланцюгу ; володіє керованим реактивним вхідним опором. Простий фазозсувний ланцюг містить резистор R і конденсатор З , сполучені послідовно ( мал. ). Якщо ( мал. , а) вибрати 1/w C >> R , то фаза напруги U з на сітці лампи (зазвичай пентода ), що управляє, випереджатиме фазу напруги U а на аноді на кут ~ 90° і фаза струму l а в ланцюзі анода, практично однакова з фазою U з випереджатиме U а на той же кут. Якщо ( мал. , би) 1/w C << R то замість випередження матиме місце відставання по фазі. Таке зрушення фаз (на 90°) між напругою і струмом характерне для реактивних елементів електричного ланцюга — конденсатора і котушки індуктивності. Отже, опір ділянки анод — катод лампи (вхідний опір Р. л.) еквівалентно ємкісному ( мал. , а) або індуктивному опору ( мал. , би). Величину реактивного опору можна в деяких межах змінювати якщо управляти анодним струмом лампи, наприклад змінюючи по заданому закону напругу зсуву на сітці, що управляє або захисній.
Р. л. застосовують для автопідстроювання частоти генераторів електричних коливань, електронної перебудови власної частоти резонансних контурів, при частотній модуляції коливань і т.д. З розвитком напівпровідникової електроніки Р. л. у радіотехнічних пристроях практично повністю витиснені аналогічними їм по своїх функціях пристроями, що використовують варікапи (варактори) і (рідше) транзистори (див. Реактивний транзистор ).
Літ.: Артим А. Д., Теорія і методи частотної модуляції, М. — Л., 1961; Гоноровський І. С., Радіотехнічні ланцюги і сигнали, 2 видавництва, М., 1971.
