Расул Рза (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Расул Ібрагим огли Рзаєв) [р. 6(19) .5.1910, р. Геокчай], радянський письменник, народний поет Азербайджану (1960), заслуженого на діяча мистецтв Азербайджанської РСР (1944). Член КПРС з 1939. Вчився у ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) е (1935—37). У 1945—1949 міністр кінематографії Азербайджанської РСР. З 1965 головний редактор Азербайджанської радянської енциклопедії. Друкується з 1927. В кінці 20—30-х рр. Р. Р. багато писав про інтернаціональну боротьбу проти фашизму і колоніалізму. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 опублікував збірки віршів і розповідей «Безсмертні герої» (1942), «Лють і любов» (1943) і ін. У 1950 створив поему «Ленін» (Державна премія СРСР, 1951). У 50—60-і рр. в творчості Р. Р. посилюються філософські мотиви. Як і раніше гостро звучить інтернаціональна тема. Автор п'єс «Вефа» (пост. 1943) — про Велику Вітчизняній війні, «Брати» (пост. 1956) — про боротьбу за Радянську владу, «Закон» (1963) — про простих людей Америки. Перекладає азербайджанською мовою вигадування Есхіла, Лопе де Вега, А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова і ін. Твору Р. Р. переведені на багато мов. Голова СП(Збори постанов) Азербайджанської РСР (1938—39). Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 1-го і 3—7-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Сечилміш есерлері, ч. 1—4, Баки, 1967—74; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Весна в мені, Баку, 1962; Я — земля. [Предісл. І. Сельвінського], М., 1965; Довга ехо-камера. Вірші і поеми, М., 1970.
Літ.: Алібекова Р., Завжди в дорозі. Життя і творчість Расула Рза, М., 1972; Веліjев М. ве Хелілов Р., Ресул Рза, Баки, 1960.
