Расих Атілла
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Расих Атілла

Расих Атілла (псевдонім; справжнє ім'я Атілла Кадировіч Расульов) [р. 3(16) .9.1916, м. Троїцк, нині Челябінської області], татарський радянський письменник. У 1938 закінчив Казанський ветеринарний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1934. У 1947 опублікував збірку «Військові розповіді». Роман «Мій друг Мансур» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1973) оповідає про одне з будівництв 1-ої п'ятирічки. У 1963 опублікував роман «Весняні голоси» — про колгоспне село, в 1965 — роман про життя учених «Коли розходяться дороги» (русявий. пер.(переведення) 1968). Історико-революційній тематиці присвячені романи «Ямашев» (1967) і «Дорога героїв» (1972). Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.

  Соч.: Урланган хезіне, Казан, 1961; Мажарали повестьлар, Казан, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Зерна щастя, Каз., 1958.

  Літ.: Гиніятулліна А., Письменники Радянського Татарстану. Біобібліографіч. довідник, Каз., 1970.