Рамазанов Гилемдар Зігандаровіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рамазанов Гилемдар Зігандаровіч

Рамазанов Гилемдар Зігандаровіч (р. 16.6.1923, село Старобалаково, нині Чекмагушевського району Башкирської АССР), башкирський радянський поет і літературознавець. Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У 1949 закінчив Башкирський педагогічний інститут. Доктор філологічних наук (1966). З 1953 науковий співробітник Башкирської філії АН(Академія наук) СРСР. Друкується з 1939. Автор збірок віршів «Наше покоління» (1947) «Слово любові» (1955), «Уральська поема» (1960), «У батька» (1966), «Вітер часу» (1970) і ін. У 1956 опублікував монографію «Образ радянської людини в башкирській поезії», в 1965 — «Творчість Мажіта Гафурі», в 1973 — «Башкирські повісті». Перекладає башкирською мовою твори А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Н. А. Некрасова. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Нагороджений 3 орденами.

загрузка...

  Соч.: Ћайланма есерзер, т. 1—2, Офе, 1972—73; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М., 1963; Побачення з батьком, М., 1968; Кінець літа, Уфа, 1972; Занепокоєння, М., 1973; Півстоліття. Вірші і поема, М., 1974.

  Літ.: Гайнуллін М., Хусаїнов Р., Письменники Радянській Башкирії. Біобібліографічний довідник, Уфа, 1969.

  С. Р. Сафуанов.