Райзман Юлій Якович [р. 2(15) .12.1903, Москва], радянський кінорежисер, народний артист СРСР (1964) і Латвійської РСР (1949), Герою Соціалістичного Труда (1973). Вчився на літературно-художньому факультеті Московського університету. Був асистентом Я. А. Протазанова. Перші режисерські роботи — «Круг» (1927), «Каторга» (1928). Сучасна тема є головною в творчості режисера. Він ставить фільм «Земля жадає» (1930) про молодих завойовниках пустелі. Глибоко розкриває характери сучасних героїв, що створюють нове життя, у фільмі «Льотчики» (1935). У 1937 Р. поставив один з кращих радянських історико-революційних фільмів — «Остання ніч». Уміння режисера змальовувати образи героїв в їх нерозривному зв'язку з атмосферою часу, реальним середовищем дії яскраво виявилося також в картині «Машенька» (1942). У 1945 Р. створив документальний фільм «Берлін», в 1949 — біографічну картину «Райніс». У фільмі «Урок життя» (1955) в рамках побутової родинної драми їм піднімалися гострі етичні проблеми тих днів. Значна робота Р. — історико-революційний фільм «Комуніст» (1958), герой якого рядовій революції Василь Губанов (актор Е. Я. Урбанський) увійшов до числа героїчних, легендарних образів радянського кінематографа. Після цієї роботи сучасна тема знов надовго приковує увагу режисера. У фільмах «А якщо це любов?» (1962), «Твій сучасник» (1968) «Візит ввічливості» (1973) Р. досліджує соціальні і етичні закономірності сучасного життя, виступає з позицій активного, політичного мистецтва. Державна премія СРСР (1941, 1943, 1946 — двічі, 1950, 1952). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Вчора і сьогодні. [Розповідь про творчу дорогу], М., 1969.
