Радіопоглинаючі матеріали, неметалічні матеріали, склад і структура яких забезпечують ефективне поглинання (при незначному віддзеркаленні) електромагнітної енергії в певному діапазоні довжин радіохвиль . Р. м. використовують для зменшення ефективної відзеркалювальної поверхні наземних і морських об'єктів і літальних апаратів з метою їх протилокаційного маскування, для устаткування випробувальних камер, в яких досліджуються антенні пристрої, для поглинання електромагнітної енергії в крайових і ін. поглинаючих елементах СВЧ(надвисокі частоти) пристроїв і т.д.
При взаємодії електромагнітного випромінювання з Р. м. в останніх мають місце поглинання (діелектричні і магнітні втрати), розсіяння (унаслідок структурної неоднорідності Р. м.) і інтерференція радіохвиль (див. також Поширення радіохвиль ). Немагнітні Р. м. підрозділяють на інтерференційних, градієнтних і комбінованих. Інтерференційні Р. м. складаються з діелектричних і провідних шарів, що чергуються. У них інтерферують між собою хвилі, що відбилися від електропровідних шарів і від металевої поверхні об'єкту, що захищався. Градієнтні Р. м. (найбільш обширний клас) мають багатошарову структуру з плавною або ступінчастою зміною комплексній діелектричній проникності по товщині (зазвичай по гіперболічному закону). Їх товщина порівняно велика і складає > 0,12—0,15 l макс , де l макс — максимальна робоча довжина хвилі. Зовнішній (що погоджує) шар виготовляють з твердого діелектрика з великим вмістом повітряних включень (пінопласт і ін.), з діелектричною проникністю, близькою до одиниці, останні (що поглинають) шари — з діелектриків з високою діелектричною проникністю (склотекстоліт і ін.) з поглинаючим провідним наповнювачем (сажа, графить і т.п.). Умовно до градієнтних Р. м. відносять також матеріали з рельєфною зовнішньою поверхнею (утворюваною виступами у вигляді Шипа, конусів і пірамід), звані шиловидними Р. м.; зменшенню коефіцієнта віддзеркалення в них сприяє багатократне віддзеркалення хвиль від поверхонь Шипа (з поглинанням енергії хвиль при кожному віддзеркаленні). Комбіновані Р. м. — поєднання Р. м. градієнтного і інтерференційного типів. Вони відрізняються ефективністю дії в розширеному діапазоні хвиль. Групу магнітних Р. м. складають феритові матеріали, характерна особливість яких — мала товщина шаруючи (1—10 мм ).
Розрізняють Р. м. широкодіапазонні (l макс /l мін > 3—5) узкодіапазонниє (l макс /l мін ~ 1,5—2,0) і розраховані на фіксовану (дискретну) довжину хвилі (ширина діапазону < 10—15% l р ); l мін і l р — мінімальна і робоча довжини хвиль. Зазвичай Р. м. відображають 1—5% електромагнітній енергії (деякі — не більше 0,01%) і здатні поглинати потоки енергії щільністю 0,15—1,50 Вт / см 2 (пенокерамічеськие — до 8 Вт / см 2 ). Інтервал робочих температур Р. м. повітряноохолоджуваний від —60 до 650 °С (в деяких до 1315 °С).
Літ.: Шнейдерман Я. А., Нові радіопоглинаючі матеріали, «Зарубіжна радіоелектроніка», 1969 № 6; то ж, 1972 № 7; Майзельс Е. Н., Торгованов Ст А., Вимір характеристик розсіяння цілей радіолокацій, М., 1972.
