Радіометрична розвідка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Радіометрична розвідка

Радіометрична розвідка, комплекс методів розвідувальної геофізики, що використовують прояви природної радіоактивності для пошуків і розвідки руд радіоактивних елементів. У поєднанні з ін. методами застосовується також при пошуках і розвідці нерадіоактивних руд (фосфорітов, рідких земель, цирконію, ванадію і ін.), у складі яких містяться домішки радіоактивних елементів. Як допоміжний метод використовується при геологічному картірованії.

  Методи Р. р. засновані на реєстрації іонізуючих випромінювань за допомогою іонізаційних камер, газорозрядних (Гейгера — Мюллера) і кристалічних лічильників і ін. детекторів ядерного випромінювання . Вимірами встановлюється джерело радіоактивності і середній вміст радіоактивних елементів в гірських породах, рудах, водах, грунтах, рослинному покриві і в приземному шарі атмосфери. На результати вимірів впливають як концентрації радіоактивних елементів, так і щільність і склад гірських порід і руд, а також величина природного фону радіоактивності.

  найширше в Р. р. застосовуються методи, засновані на реєстрації гамма-випромінювання, і методи еманацій. Гамма-спектроскопічної зйомки і гамма-пошуки в літаковому (вертолітному), автомобільному, пішохідному і ін. варіантах використовуються для вивчення полів випромінювань і виявлення скупчень радіоактивних елементів. Гамма-зйомки гірських вироблень застосовуються при розвідці родовищ радіоактивних руд для уточнення уявлень про будову рудних тіл. За результатами g-віпробування руд в корінному заляганні і у відбитих масах оцінюється середній вміст в них радіоактивних елементів. Радіоактивний каротаж проводиться для літологічного розчленовування розрізів свердловин і виділення інтервалів з підвищеним вмістом радіоактивних елементів. При розвідці родовищ урану, торія і калійних солей гамма-каротаж служить основним методом випробування свердловин.

  методи Еманацій Р. р. засновані на вимірах концентрацій радіоактивних газів — радону ( 222 Rn), торону ( 220 Rn) і актинону ( 219 Rn) в грунтовому повітрі. У зв'язку з вдосконаленням гамма-спектроскопії методи еманацій поступово втрачають провідне пошукове і розвідувальне значення. До Р. р. відносяться також пошуки уранових родовищ по ореолах радіоактивних елементів в підземних водах, грунтах і рослинному покриві.

  Методи Р. р. почали розроблятися в 1922—24 в Германії і в СРСР. Визначальну роль в створенні і розвитку Р. р. зіграли роботи радянських вчених Ст І. Баранова, Р. Ст Горшкова, А. Р. Граммакова, А. П. Кирікова, А. До. Овчинникова, В. Л. Шашкина і ін.

  Літ.: Новіков Р. Ф., Капків Ю. Н., Радіоактивні методи розвідки, Л., 1965; Методи пошуків уранових родовищ, М., 1969.

  А. Б. Каждан.