Радянська, внутріконтинентальна наукова станція СРСР і проміжна санно-тракторна і авіаційна база в Східній Антарктиді, на шляху до Полюса відносної недоступності. Діяла з 16 лютого 1958 по 3 січня 1959. Розташована на 78°24'' ю. ш.(південна широта) і 87°32'' ст д.(східна довгота) у північно-східній частині Радянського плато на висоті 3662 м-коду, на материковому льоду (потужністю 1830 м-коду ); висота підлідного ложа в районі С. 1740 м. На станції велися спостереження по метеорології, аерології, актинометрії, гляциологиі, за полярними сяяннями, а також медичні дослідження. На С. зареєстрована температура повітря —86,8°С (серпень 1958).
