Рагимов Сулейман Гусейн огли [р. 9(22) .3.1900, селище Аїн, нині Кубатлінського району Азербайджанської РСР], азербайджанський радянський письменник, народний письменник Азербайджанській РСР (1960). Член КПРС з 1926. У 1931 закінчив історичний факультет Азербайджанського педагогічного інституту. Був вчителем. Друкується з 1930. Роман «Шамо» (т. 1—3, 1931—64) присвячений боротьбі за встановлення Радянської влади в Азербайджані, роман «Сачли» (1940—48; русявий.(російський) пер.(переведення) 1971)—завоеваниям революції в азербайджанському селі. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 написані повести «Голос землі» (1941), «Медальйон» (1942), «Братська могила» (1943). У повести «Мехман» (1944) говориться про долю молодого радянського юриста. Сатиричний струмінь сильний в розповідях про дореволюційне минуле, про феодальні пережитки («Прохання про воду», «Заздрісник» і ін.). У романі «Кавказька орліца» (т. 1—2, 1971—73) показана дружба народів Закавказзі і Росії. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Сечилміш есерлері, 10 чилдде, ч. 1—5, Баки, 1968—74—; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Шамо, т. 1—3, Баку, 1950—66; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1972.
Літ.: Нарис історії азербайджанської радянської літератури, М., 1963.
