Піраміда (від греч.(грецький) pyramís, родовий відмінок pyramídos), многогранник, однією з граней якого служить багатокутник (підстава П., яка, зокрема, може бути трикутником), а останні грані (бічні) суть трикутники із загальною вершиною (вершина П.) (див. мал. 1 , 2 ). Залежно від числа бічних граней П. діляться на трикутних, чотирикутні і т.д. Відрізок перпендикуляра, опущеного з вершини П. на плоскість її підстави (а також його довжина), називається висотою П. Об'ем П. обчислюється за формулою
,
де В — площа підстави, h — висота. П. називається правильною (див. мал. 2 ), якщо в підставі її лежить правильний багатокутник і висота П. проходить через центр підстави. Бічні грані правильною П. суть рівні між собою рівнобедрені трикутники; висота кожного з цих трикутників називається апофемою правильної П. (апофема підстави П. служить проекцією апофеми П. на плоскість підстави). Розтинаючи П. плоскістю, паралельною її підставі, отримаємо дві частини: П., подібну даною, і так звану усічену П.
