Піонтковський Андрій Андрійович (8.8.1898, Ярославль, - 9.11.1973, Москва), радянський учений-юрист, заслуженого на діяча науки РРФСР (1968), член-кореспондента АН(Академія наук) СРСР (1968), фахівець в області кримінального права, загальної теорії права, філософії і методології юридичної науки. Закінчив юридичний факультет Казанського університету (1918), з 1921 на викладацькій роботі: спочатку в університеті (1921—23) Туркестану, з 1923 в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова); з 1931 в Московському юридичному інституті, з 1950 у Всесоюзному інституті криміналістики, з 1955 в інституті держави і права АН(Академія наук) СРСР. У 1946—1951 член Верховного суду СРСР. Основні праці по загальній і особливій частинах радянського кримінального права були першими радянськими підручниками по цій дисципліні і зробили великий вплив на розвиток радянської юридичної науки і правової науки зарубіжних соціалістичних країн. Віце-президент Міжнародної асоціації кримінального права (з 1964), почесний доктор Варшавського університету. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Вчення про злочин по радянському кримінальному праву, М., 1961; Вчення Гегеля про право і державу і його кримінально-правова теорія, М., 1963.
