Пінчук Веніамін Борисович [народився 17(30) .11.1908, селищі Кутузове, нині Житомирської області Української РСР], радянський скульптор, народний художник СРСР (1969), дійсний член АХ(Академія витівок) СРСР (1970). Член КПРС з 1942. Вчився в московському Вхутєїн(Вищий державний художньо-технічний інститут) е (1928—1930) у В. І. Мухиной і в АХ(Академія витівок) в Ленінграді (1930—32) в А. Т. Матвєєва. Викладає в інституті живопис, скульптури і архітектура ним. И. Е. Репіна в Ленінграді (з 1948; професор з 1962). Творчість П. носить гражданственний характер; його портретам і пам'ятникам властиві простота композиції і строгість чітко модельованих форм. Твори: «У. І. Ленін в Розливі» (гіпс, 1935, Центральний музей Ст І. Леніна, Москва); група «В. І. Ленін і І. В. Сталін в Горах» (співавтор Р. До. Тауріт: гіпс, 1949; Державна премія СРСР, 1950); бюст М. І. Калініна (мармур 1950, Російський музей, Ленінград); пам'ятник В. І. Леніну в Московському Кремлі (бронза, гранує, лабрадорит, 1967, архітектор С. Би. Сперанський;см. ілл. і Красноярську (бронза, гранує, 1970).
Літ.: Мямлін І. Р., Скульптор Ст Би. Пінчук, Л., 1965.
