Пінтадери (ісп. pintadera, від pintar — писати фарбами, змальовувати), в археології назва глиняних рельєфних штемпелів (зазвичай з орнаментальним узором), що існували в багатьох культурах з епохи неоліту до середньовіччя. На території СРСР були поширені на Кавказі і в причорномор'ї в епоху енеоліта, бронзи і раннього заліза. П. могли застосовуватися для відтискування узору на ритуальних коржиках і на ін. предметах.