Пімен (Сергій Михайлович Ізвеков) [народився 10(23) .7.1910, р. Богородськ, нині Ногинськ Московської області], патріарх Московський і всього Русі, доктор богослів'я, почесний член Ленінградською (1962) і Московською (1963) духовних академій. У чернецтві з 1927, в духовному сані з 1930 (ієродиякон, ієромонах), з 1946 ігумен, 20 років служив в храмах Москви, Мурома, Одеси, Ростова-на-Доні, з 1949 намісник монастиря Пськово-печорського, з 1950 архімандрит, з 1954 намісник Троїце-Сергиевой лаври в Загорське (Московська область). Єпископ з 1957, в 1960—61 архієпископ, керівник справами Московської патріархії, постійний член Священного синоду, що одночасно управляє Тульською і Бельовськой єпархій. З 1961 митрополит Ленінградський і Ладозький, з 1963 Крутіцкий і Коломенський. У 1970—71 міценаглядач Московського патріаршого престолу. Вибраний патріархом в 1971 на Маєтковому соборі російської православної церкви. З 1963 член Усесвітнього Ради Світу, Радянського комітету захисту світу і Радянського комітету з культурних зв'язків із співвітчизниками за кордоном. Від російської православної церкви брав участь у Варшавській (1963) і Женевській (1966) сесіях Усесвітньої Ради Світу, в Усесвітніх конгресах за загальне роззброєння і світ в Москві (1962), Хельсінкі (1965), на Усесвітній асамблеї світу в Берліні (1969), на асамблеї Усесвітньої Ради Світу в Будапешті (1971), на Усесвітньому конгресі миролюбних сил в Москві (1973). За заслуги в справі захисту світу нагороджений Почесними грамотами і іменними медалями Радянського фонду світу (1969, 1971), золотою медаллю Радянського комітету захисту світу «Борцеві за мир» (1970).
