Південні Шетлендськие острови (South Shetland Islands), група вулканічних островів біля північно-західних берегів Антарктичного півострова, від якого їх відокремлює протока Брансфілд. Складається з 11 великих і великого числа дрібних островів і скель. Площа близько 4,3 тис. км. 2 . Висота до 2300 м-код [на о. Кларенс (Шишкова)]. Складені виверженими, метаморфічними і частково осадовими породами. Переважно покриті снігом і льодом. Рослинність — в основному мохи і лишайники. Лежбища тюленів і морських левів; колонії морських птиць, пінгвінів. З 1944 постійно працюють наукові станції Аргентини, Англії, Чилі. З 1968 на о. Кинг-Джордж (Ватерлоо) діє радянська наукова станція Беллінсгаузен. Відкриті в 1819 англійцем В. Смітом; вперше описані і покладені на карту російським мореплавцем Ф. Ф. Беллінсгаузеном в 1821.
