Пшибишевський Станіслав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пшибишевський Станіслав

Пшибишевський (Przybyszewski) Станіслав (7.5.1868, Лоєво на Куявах, — 23.11.1927, Яронти на Куявах), польський письменник. Вивчав архітектуру і медицину в Берліні (1889—90). Почав писати на нім.(німецький) мові: літературно-критичні есе, поеми в прозі і натуралістичні для символіста романи, які згодом переклав польською мовою («Заупокійна меса», 1893, на польській мові 1901; «Діти сатани», 1897, на польській мові 1899, і ін.). У 1898 переїхав до Кракова, де очолив польських модерністів. У 1899 опублікував в журналі «Жіце» («Zycie») маніфест антиреалістичного і антидемократичного мистецтва «Confiteor». Відмічена впливом Ф. Ніцше, філософська і естетична програма П. знайшла також вираження в драмах символістів («В ім'я щастя», 1900; «Гості», 1901; «Золоте руно», 1901; «Сніг», 1903).

  Соч.: Wybór pism, Wrozlaw, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Повні збори соч.(вигадування), т. 1—10, М., 1905—11.

  Літ.: Історія польської літератури, т. 2, М., 1969, с. 13—17; Hutnikiewicz A., St. Przybyszewski, в книга: Obraz literatury polskiej XIX i XX wieku, Warsz., 1967 (є літ.(літературний)), s. 107—52.