Путятін Юхим Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Путятін Юхим Васильович

Путятін Юхим (Евфімій) Васильович [7(19) .11.1804, Петербург, — 16(28) .10.1883, Париж], російський державний діяч, мореплавець і дипломат, граф (1855), адмірал (1858), генерал-ад'ютант (1849). Закінчив Морський кадетський корпус (1822). У 1822—25 зробив кругосвітнє плавання із заходом до Російської Америки на фрегаті «Крейсер» (під командуванням М. П. Лазарева ). Брав участь в Наварінськом битві 1827 і військових діях проти горців на Кавказькому побережжі (1838—39). У 1842 направлений до Ірану з місією, яка добилася відміни обмежень російської торгівлі і встановлення пароплавного повідомлення по Каспію. У 1852—55 на фрегаті «Паллада» очолював дипломатичну місію до Японії. Уклав російсько-японський договір 1855. Під час переходу з Японії на Філіппіни і звідти в Татарську протоку був проведений опис всього східного берега Кореї до С. від 35° с. ш.(північна широта) і були відкриті затоки Посьета, Ольги, а також острови Рімського-корсакова. У 1855—57 військово-морський аташе в Лондоні і Парижі. У 1857—58 очолив ще одну місію на Далекому Сході, уклавши Тяньцзіньський трактат 1858 з Китаєм і російсько-японський договір 1858. У 1858—61 військово-морський аташе в Лондоні. У червні — грудні 1861 міністр освіти; після студентських хвилювань подав у відставку. З 1861 член Державної ради. На честь П. названий острів в затоці Петра Великого.

  Літ.: Гончарів І. А., Фрегат «Паллада», Собр. соч.(вигадування), т. 5—6, М., 1952; Історія дипломатії, т. 1, М., 1959.