Путна Вітовт Казимирович [31.3(12.4) .1893 — 11.6.1937], радянський воєначальник, комкор (1935). Член Комуністичної партії з лютого 1917. Народився в сім'ї селянина в Мацконяй (нині Молетського району Литовської РСР). Закінчив в Ризі комерційне і ремісниче училище. У 1913 був арештований за революційну пропаганду. З 1915 в армії, закінчив школу прапорщиків (1917), командував батальйоном, вів революційну пропаганду серед солдатів 12-ої армії. У квітні 1918 добровільно вступив в Червону Армію, з травня — воєнком Вітебського військового комісаріату. З вересня 1918 по травень 1919 комісар 1-ої Смоленської (пізніше 26-й) стрілецької дивізії, з травня 1919 командир 228-го Карельського полку, а з липня 1919 2-ої бригади 26-ої стрілецької дивізії; з грудня 1919 начальник 27-ої стрілецької дивізії, брав участь в боях на Східному і Західному фронтах, в ліквідації Кронштадтського заколоту 1921 і бандитизму на Нижній Волзі. Після закінчення Воєнно-академічних курсів вищого комскладу (1923) був начальником і комісаром 2-ої Московської піхотної школи. У 1923 примикав до троцькістської опозиції, але потім відійшов від неї. У 1924—27 працював в Штабі і центральних управліннях РККА, командував корпусом. У 1927—31 військовий аташе в Японії, Фінляндії і Германії, в 1931—34 командував корпусом і Приморською групою військ на Далекого Сході. У 1934—36 військовий аташе у Великобританії. Нагороджений 3 орденами Червоного Прапора.
Соч.: Східний фронт, 2 видавництва, М., 1959; До Вісли і назад, М., 1927.
