Пудовкин Всеволод Ілларіоновіч [16(28) .2.1893, Пенза, — 30.6.1953, Москва], радянський кінорежисер і теоретик кіно, народний артист СРСР (1948). Член КПРС з 1939. У 1914 закінчив відділення природних наук фізико-математичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1920 поступив в Госькиношколу (нині ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії)). Студентом почав працювати як сценарист режисер і актор. Перші роботи — «Шахова лихоманка» (1925, спільно з Н. Р. Шпіковським) і науково-популярний фільм «Механіка головного мозку» (1926). Екранізація повести М. Горького «Мати» (1926) поряд з «Броненосцем “Потемкин”» Ейзенштейга стає найбільшим досягненням радянського кінематографа. Потім П. ставить фільми «Кінець Санкт-Петербурга» (1927) і «Нащадок Чингисхана» (1929, за кордоном йшов під назвою «Буря над Азією»), об'єднані темою революційного пробудження народних мас. П. багато зробив для формування кіноепосу, в якому створений поетичний образ мас, що борються. У 30-і рр. поставив відмічені експериментаторськими пошуками в області нових виразних засобів фільми: німий — «Простий випадок» (1932) і звукові — «Дезертир» (1933) і «Перемога» (1938). Велику роль в розвитку радянського історичного фільму зіграли картини П. «Мінін і Пожарський» (1939; Державна премія СРСР, 1941), «Суворов» (1941), «Адмірал Нахимов» (1947; Державна премія СРСР, 1947). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 П. створив «Бенкет в Жірмунке» («Бойова кінозбірка» № 6, 1941) і «В ім'я Батьківщини» (1943, по п'єсі К. М. Симонова «Російські люди»). У 1950 П. (спільно з Д. І. Васильевим) поставив фільм «Жуковський» (Державна премія СРСР, 1951). Остання робота режисера — «Повернення Василя Бортникова» (1953; по роману Г. Е. Николаєвой «Жнива»). П. виступав і як кіноактор: Протасов («Живий труп», 1929), Юрод («Іван Грозний», 1945) і ін. Багато фільмів П. отримали премії міжнародних кінофестивалів. Автор книг «Кінорежисер і кіноматеріал» (1926), «Кіносценарій. Теорія сценарію» (1926), «Актор у фільмі» (1934), теоретичних статей, що переведених на багато мов, вивчаються у всіх кіношколах світу. Член Радянського комітету захисту світу. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Вибрані статті, М. 1955.
Літ.: Єзуїтів Н. М., Пудовкин. Дороги творчості, М. — Л., 1937; Юткевіч С., Режисерська майстерність Вс. Пудовкина у фільмі «Мати», «Уч. зап.(західний) Всесоюзного гос.(державний) інституту кінематографії», ст 1, М., 1959; Караганов А., Всеволод Пудовкин, М., 1973.
