Псурцев Микола Демьяновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Псурцев Микола Демьяновіч

Псурцев Микола Демьяновіч [р. 23.1(4.2) .1900, Київ], радянський державний, військовий і партійний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1975), генерал-полковник військ зв'язку (1945). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї селянина. У 1924 закінчив Вищу військову школу зв'язку, в 1934 Військову електротехнічну академію РККА. Учасник Громадянської війни 1918—20, військовий комісар управлінь зв'язку 9-й, 12-й армій. У 1924—30 служив в Радянській Армії. З 1935 на командних посадах в системі Наркомату оборони, потім на керівній господарській роботі в Наркоматі зв'язку. Під час радянсько-фінляндського конфлікту 1939—40 начальник зв'язку Північно-західного фронту. В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 начальник військ зв'язку Західного фронту (1941—44), в 1944—46 заступник начальника військ зв'язку Радянської Армії. У 1946—48 в Генштабі Озброєних Сил СРСР. З 1948 міністр зв'язку СРСР. На 22—24-м-коді з'їздах КПРС обирався кандидатом в члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 4—9-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-ої і 2-ої міри, орденом Суворова 2-ій мірі, а також медалями.