Пріозерськ (до 1948 — Кексгольм), місто обласного підпорядкування, центр Пріозерського району Ленінградської області РРФСР. Розташований на західному березі Ладозького озера, у впадання північного рукава р. Вуокса в озеро. Ж.-д. станція в 142 км. до С. від Ленінграда. 17 тис. жителів (1974). П. — древнє російське місто, відомий з 1295. На початку 14 ст на острові між двома рукавами р. Вуокса була споруджена фортеця Корела (Стара фортеця). У 1581—1595, 1611—1710 П. знаходився під владою Швеції; у 17 ст до С. від Старої фортеці була побудована Нова фортеця (від якої збереглися залишки кріпосних воріт і майже повністю равелін біля південної стіни). У вересні 1710 П. узятий військами Петра I і повернений Росії. З 18 ст Стара фортеця — місце заслання. У 1918—40 у складі буржуазної Фінляндії, з березня 1940 — місто Ленінградської області. Стара фортеця — пам'ятник староруського фортифікаційного мистецтва (нині краєзнавчий музей). У П. целюлозний завод, меблеве об'єднання «Ладога». Будинок відпочинку.
Літ.: Громів Ст І., Потемкин Л. П., Шаськольський І, П., Пріозерськ (Корела — Кексгольм — Пріозерськ). Історичний нарис, 2 видавництва, Л., 1963.
