Прядильно-крутильна машина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Прядильно-крутильна машина

прядильно-крутильна машина, машина текстильного виробництва для вироблення крученої нитки з різних волокон. Створена в СРСР в 1956—61. На П.-к. м. здійснюється процес спільного прядіння і кручення, розроблений сов.(радянський) винахідником П. До. Коріковським. Цей процес об'єднує 4 операції — прядіння, трощіння, кручення і намотування, що виконувалися раніше на різних машинах. При роботі П.-к. м. рівниця з котушок поступає в витяжний прилад, де витягується в мичку необхідної тоніни. З витяжного приладу мичка поступає в осьовий канал веретена, яким закручується в пряжу. У цей же канал поступає пряжа з качана, встановленого на веретені. У каналі веретена відбувається трощіння пряжі, що випрядалася і змотуваної з качана, а після виходу з каналу — їх скручування. Готова кручена нитка намотується на бобіну. П.-к. м. дозволяє підвищити швидкість кручення і продуктивність праці, понизити витрати електроенергії, витрати на амортизацію устаткування.

  Літ.: Коріковський П. До., Моїсєєнко М. М., Острогожський О . Р., прядильно-крутильні машини, М., 1969.

Схема прядильно-крутильної машини: 1 — котушка з рівницею; 2 — витяжний прилад; 3 — веретено з пакуванням змотуваної пряжі; 4 — механізм намотування крученої пряжі в бобіну.