Простягання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Простягання

Простягання, процес обробки металів різанням на протяжних верстатах багатолезовим ріжучим інструментом — протяганням . Вживання П. доцільне при обробці великих партій деталей, тобто у великосерійному і масовому виробництві (зважаючи на складність виготовлення і високої вартості протягань).

загрузка...

  Залежно від порядку того, що зрізає пріпуська при П. розрізняють наступні види різання: а) профільне, при якому всі ріжучі зуби протягання знімають пріпуськ, але не беруть участь в остаточному формуванні поверхні, останній же зуб надає їй остаточну форму; б) генераторне, при якому кожен ріжучий зуб протягання, зрізаючи пріпуськ, одночасно бере участь в побудові поверхні; у) прогресивно-групове, вживане при знятті відносно великих пріпуськов, коли всі зуби, розподілені по групах (2—3 зуби), знімають шар металу не відразу по всій ширині, а частямі.

  Існують вільний і координатний методи П. Прі вільному методі протягання забезпечує здобуття лише розмірів і форми поверхні; при координатному, — крім того, точне розташування обробленої поверхні відносно базової.

  Пріпуськ під П. складає для отворів в поковках і відливаннях 2—6 мм ; для отворів, отриманих свердлінням, зенкеруванням або розточуванням, 0,2—0,5 мм. Швидкість різання при П. порівняно низька (2—15 м-кодів/мін ), проте продуктивність П. висока, т.к. веліка сумарна довжина одночасно працюючих ріжучих кромок. Точність обробки при П. — 3—2-й клас; шорсткість обробленої поверхні — 7—9-й клас. Особливість процесу різання при П. — постійне накопичення стружки в западинах перед кожним зубом. Для кращого розміщення стружки і запобігання заклинюванню протягання зуби часто забезпечуються стружколомающимі канавками.

  Літ.: Вульф А. М., Різання металів, 2 видавництва, Л., 1973.

  Н. А. Щемельов.