Пророків Борис Іванович [26.4(9.5) .1911, Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, — 19.9.1972, Москва], радянський графік, народний художник СРСР (1971), член-кореспондент АХ(Академія витівок) СРСР (1954). Член КПРС з 1945. Вчився в московському Вхутєїн(Вищий державний художньо-технічний інститут) е (1929—31) в Д. С. Моора і П. Я. Павлінова. Співробітник газети «Комсомольська правда» (1931—38), журналів «Зміна» (1929—1937) і «Крокодил» (з 1938). В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 брав участь в героїчній обороні півострова Ханко, працював у фронтовому друці. У 2-ій половині 40—60-х рр. створив свої найбільш значні роботи — тематичні серії станкових малюнків, за розміром тих, що наближаються до плаката і присвячених боротьбі народів за мир, проти імперіалістичної агресії і реакції, соціальної і расової нерівності. Для цих серій характерні гострі публіцистічность, підвищена емоційність органічне поєднання прийомів станкового малюнка, плаката і карикатури, пристрасна експресія руху і жесту, напружені тональні контрасти. Твори (серії): «Ось вона, Америка!» (сепія, туш, 1948—49; Державна премія СРСР, 1950); «За мир» (туш, 1950), «Маяковський про Америку» (туш, гуаш, акварель, вугілля, пастель, бронза, 1951—1954; за цю серію і малюнки «Танки Трумена на дно» і «Американські жандарми в Японії» з серії «За мир» удостоєний Державною премії СРСР, 1952) — все три в Третьяковськой галереї; «Це не повинно повторитися!» (туш, темпера, акварель, олівець, 1958—59, Російський музей, Ленінград; Ленінська премія, 1961); «Боротьба» (масло, пастель, акварель, гуаш, 1969—70, Воронежський обласний музей образотворчих мистецтв). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
