Проперций Секст (Sextus Propertius) (близько 50 до н.е.(наша ера), Асизія, нині Ассизі, — близько 15 до н.е.(наша ера), Рим), римський поет. Основна тема любовних елегій П. (всього 92, об'єднані в 4 книги) — пристрасть до коханої, повна засмучень і скорботи. Послеантічноє вміст понять «елегія», «елегійний» склалося під впливом П. Со часом любовна тема змінялася в П. міфологічними сюжетами, ідеалізацією життєвих засад і старовинної римської доблесті. У любовну елегію входить мотив подружньої любові і вірності. Для вірша П. показові різка зміна думок і настроїв, умисна неясність виразів, велика кількість міфологічних деталей і натяків. У нього вчилися Овідій і багато римських поетів 1 ст н.е.(наша ера) В середні віки П. був забутий, інтерес до нього відродився лише з часу Ф. Петрарки. У Росії до творчості П. зверталися До. Н. Батюшков, А. Н. Майков, А. А. Фет.
Соч.: Sexti Propertii Elegiarum, libri 4, Recensuit Mauritius Schuster, Lipsiae, 1954; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Валерій Катулл. — Альбій Тібулл. — Секст Проперций, М., 1963.
Літ.: Історія римської літератури, під ред. С. І. Собольовського [і ін.], т. 1, М., 1959; Тройський І. М., Історія античної літератури, 3 видавництва, Л., 1957; Boucher J. P., Etudes sur Properce. Problèmes d''inspiration et d''art. P., 1965.
