Промежина у людини, анатомічна область, розташована між верхівкою куприка ззаду, вершиною підлобкового кута, або дуги, спереду і сідничими горбами зовні. Складає дно тазу . В акушерстві П. називається простір між задньою спайкою великих статевих губ і заднепроходним отвором. До складу П. входять кісткова основа — сідничі горби тазу, лонні кістки і куприк, а також м'язи, в'язки, жирова клітковина, судини, нерви і частково внутрішні органи. П. має форму ромба; лінією, що сполучає сідничі горби, ділиться на 2 трикутники: передній — сечостатевий, через який проходять сечовипускальний канал і піхва у жінок і сечовипускальний канал у чоловіків, і задній (анальний), через який проходить пряма кишка. Пошкодження П. можуть бути закритими і відкритими. Виникають найчастіше при переломах кісток тазу з великим зсувом відламків (непрямий механізм) або при ударі по промежині (прямий механізм). При пологах в середньому у 10% жінок виникають розриви П., частіше — у первородящих. Із захворювань П. частіше зустрічаються гнійні процеси поблизу прямої кишки при пошкодженні її слизистої оболонки. Лікування пошкоджень і гнійних захворювань П. — хірургічне.
