Привід, в радянському карно-процесуальному праві примусове доставленіє органами міліції до суду, до слідчого або особи, що виробляє дізнання, обвинувачений, підсудний або підозрюваний в разі їх нез'явлення по виклику без поважної причини. П. обвинуваченого допускається без попереднього виклику, якщо він ховається від слідства, не має постійного місця проживання і т.п. П. здійснюється лише на підставі визначення суду постанови слідчого або особи, що виробляє дізнання. Допускається також П. свідків, потерпілих і експертів.
В цивільно-процесуальному праві П. відповідача можливий лише у випадках, вказаних в законі (наприклад, при витребуванні вмісту незаможному і непрацездатному чоловікові, у справах про стягнення аліментів на вміст дітей), а також П. свідка, якщо він не з'явився по вторинному виклику.
