Пратоліні (Pratolini) Васько (р. 19.10.1913, флоренція), італійський письменник. У 1938 опублікував перші розповіді. Учасник антифашистського Опору, П. — видний представник неореалізму в післявоєнній італійській літературі. Ранні повісті і романи: «Віа де Магадзіні» (1941, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958), «Квартал» (1945, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), «Родинна хроніка» (1947, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958). У кращій своїй книзі «Повість про бідних закоханих» (1947, русявий.(російський) пер.(переведення) 1956) — про життя робочої вулиці у флоренції в 20-і рр. — П. створив багатогранний образ народу, героїчні характери комуністів, що борються проти фашизму. У історичному романі «Метелло» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958) показаний розвиток і становлення свідомості італійського робочого класу. Роман «Постійність розуму» (1963, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) — про настрої передової молоді в сучасній Італії. У книзі «Марнотратство» (1960), «Алегорія і кепкування» (1966) П. відійшов від неореалізму.
Соч.: La città ha i miei trent''anni, Mil., 1967.
Літ.: Потапова З. М., Неореалізм в італійській літературі, М., 1961, с. 97—131; Акименко А. А., Формування особи молодої людини в романі В. Пратоліні «Постійність розуму», в кн.: Проблема особи в сучасних зарубіжних літературах, Л., 1971; Asor Rosa A., V. Pratolini, Roma, 1958 (літ.); Longobardi F., V. Pratolini [Mil., 1964] (літ.).
