Пошка Діонізас [1757(?), нині Шилальський район, — 12.5.1830, село Барджяй, нині Шилальського району], литовський поет, етнограф, мовознавець. Вчився в ієзуїтській колегії в р. Кражяй. Служив в суді. Вивчав історію і етнографію литовського народу, створив музей старовин (1812). Основний поетичний твір — написана александрійським віршем, близька до поеми ода «Мужік Жемайтії і Литви» (опублікована 1886, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962), в якою виражені антикріпосницькі настрої, підноситься селянська праця. П. почав складання польсько-латинсько-литовського словника, опублікував на польській мові ряд статей по історії і етнографії Жемайтії.
Соч.: Raštai, Vilnius, 1959.
Літ.: Laurynaitis V., Dionizas Poška, Vilnius, 1959; Korsakas K., «Giesmes mužikelio», autorystesbyla, в кн.: Literatura ir kalba, t. 6, Vilnius, 1962.
