Потир (від греч.(грецький) poter — чаша, кубок), літургійна судина для освячення вина (і прийняття дієприкметника) у вигляді чаші на високій ніжці. П., відомі з 2 ст н.е.(наша ера), виготовлялися із золота, срібла, бронзи, каменів виробів, прикрашалися коштовними каменями, зображеннями святих і орнаментом (у техніці чеканки, гравіювання, литва).
