Потехин Олексій Антипович [1(13) .7.1829, м. Кинешма, нині Івановської області, — 16(29) .10.1908, Петербург], російський драматург, почесний академік по розряду витонченої словесності (1900). Закінчив ярославський ліцей Демідовський (1849). Друкувався з 1851. Зближувався з «молодою редакцією» журналу «Моськвітянін» . Стояв на позиціях помірного лібералізму. У перших творах — «мужицьких» драмах («Суд людський — не божий», 1854; «Чуже добро про запас не йде», 1855), в романі «Селянка» (1853) ідеалізував патріархальні стосунки в російському селі. Популярність П. принесли п'єси, написані в період підйому суспільного руху 60-х рр. («Мішура», 1858; «Відрізаний кусень», 1865, і ін.). У повістях і розповідях 70—80-х рр. про село відбилося вже критичне відношення П. до селянської общини («Хворіючи», 1876). У романах «Біля грошей» (1876), «Молоді втечі» (1879) і ін. П. малює виникнення буржуазних стосунків і робочого руху.
Соч.: Соч., т. 1—12, СП(Збори постанов) Би, 1903—05; Ізбр. проїзв.(твір) [Вступ. ст. Д. Прокофьева], Іванові, 1960.
Літ.: Лотман Л., А. Н. Островський і російська драматургія його часу, М. — Л., 1961; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
