Поссарт (Possart) Ернст (11.5.1841, Берлін, — 8.4.1921, там же), німецький актор, режисер, театральний діяч. Брав уроки у відомого німецького актора Ст Кайзера. У 1861 дебютував в міському театрі Бреслау, грав в Берні, Гамбурзі, з 1864 актор, пізніше режисер, художній керівник Мюнхенського придворного театру. У 1883 брав участь в створенні Німецького театру в Берліні, в 1901 — «Прінц-регент-театра»в Мюнхені. П. — один з організаторів Союзу німецьких працівників сцени (1871).
Філософське проникнення в образ поєднувалося у актора з бездоганною технікою декламації і ретельною обробкою зовнішнього малюнка ролі. Як режисер особливу увагу приділяв масовим сценам. Найбільш значні ролі: Натан («Натан Мудрий» Лессинга), Мефістофель, Карлос («Фауст», «Клавіго» Гете), Франц Моор («Розбійники» Шиллера), Шейлок, Яго, Річард III («Венеціанський купець», «Отелло», «Річард III» Шекспіра), консул Берник («Стовпи суспільства» Ібсена) і ін.
Гастролював в Європі (у 1891—1900 в Росії) і Америці. У 1905 залишив сцену і виступав на концертній естраді (читав «Манфреда» Байрона, «Егмонта» Гете і ін.).
Соч.: Erstrebtes und Erlebtes. Erinnerungen aus meiner Büchnentätigkeit, 3 Aufl., B., 1916.
Літ.: Веселовський А. Н., Ернст Поссарт, в кн.: Хрестоматія по історії західного театру на рубежі XIX—XX вв.(століття) Під ред. А. Гвоздева, М. — Л., 1939.
