Портик (від латів.(латинський) porticus), виступаюча вперед частина будівлі, відкрита на одну або три сторони і утворювана колонами або арками, що несуть перекриття; найчастіше оформляє головний вхід і завершується фронтоном або аттіком . П. були широко поширені в античну епоху (відомі з періоду архаїки в храмах Древньої Греції) коли часто споруджувалися також окремо варті П. (див. Стоячи ) . Особливого значення П. набув також і в європейській архітектурі нового часу (переважно в класицизмі 18, 1-ій третині 19 вв.(століття)). У архітектурі 19—20 вв.(століття) роль колон в П. часто виконують стовпи.
