Поплавський Станіслав Гиляровіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Поплавський Станіслав Гиляровіч

Поплавський Станіслав Гиляровіч [9(22) .4.1902, сіло Вендічани, нині Могильов Подільського району Вінницької області, — 9.8.1973, Москва], радянський воєначальник. генерал армії (1955), Герою Радянського Союза (29.5.1945). Член КПРС з 1928. Народився в сім'ї польського селянина. У Червоній Армії з 1923. Закінчив Харківське військове училище (1930), Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1938). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на Західному Калінінськом, 1-м-код і 3-м-код Білоруському фронтах в посадах: командира полку і начальника штабу стрілецької дивізії (1941), командира стрілецької дивізії (1942—43), командира стрілецького корпусу (1943—44). У 1944 на прохання уряду Польщі П. відряджений у Військо Польське, в якому з вересня 1944 командував 2-й, а з грудня 1944 1-а арміями. Брав участь в битві під Москвою, в Прибалтійській, Звислому Одері, Східно-померанській і Берлінській операціях. Після війни командувач військами військового округу, Сухопутними військами і заступник міністра національної оборони ПНР(Польська Народна Республіка) (1945—56). У грудні 1956 повернувся до СРСР, був 1-м-код заступником Головного інспектора міністерства оборони СРСР, з квітня 1958 військовим інспектором — радником Групи Генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-й і 2-й міри, орденами Кутузова 2-ої міри, Богдана Хмельницького 2-ої міри, Червоної Зірки, а також багатьма іноземними орденами.

С. Р. Поплавський.