Полікарпович Костянтин Михайлович [6(18) .3.1889, д. Біла Дубровка, нині Костюковічеського району Могильовської області, — 20.2.1963, Мінськ], білоруський радянський археолог. У 1944—62 керував сектором археології інституту історії АН(Академія наук) БССР. Відкрив і вивчив ряд палеолітичних (Бердиж, Елісєєвічи, Юревічи, Юдіново) і мезолітічеських (Журавель, Крижі, Печенеж) стоянок, а також пам'ятники неоліту і епохи бронзи (Крівіно, Стреліца). Нагороджений орденом «Знак Шани».
Соч.: Палеоліт і мезоліт БССР і деяких сусідніх територій Верхнього Поднепровья, в кн.: Праці II Міжнародної конференції Асоціації по вивченню четвертинного періоду Європи, ст 5, Л. — М., 1934; До питання про мустьерськой культуру у Верхньому Поднепровье, в кн.: Матеріали по археології БССР, т. 1 Мінськ, 1957; Палеоліт Верхнього Поднепровья, Мінськ, 1968.
