Полянов Дімітр (псевдонім; справжнє ім'я — Дімітр Іванов Попів) (4.12.1876, Карнобат, — 25.9.1953, Софія), болгарський поет. Член однієї з перших в Болгарії соціал-демократичних організацій (з 1892). Друкувався з 1894. Революційними віршами «Скинуті кумири», «Народження пролетаря» поклав початок пролетарській течії в болгарській літературі. Автор збірки «Морські краплі» (1907). У публіцистичних статтях і віршах (збірка «Залізні вірші», 1921) відстоював революційні ідеали, викривав буржуазну дійсність. Редагував суспільно-літературний журнал болгарських комуністів «Червенсмях»(1920—23), «Наковалня» (1925—33). Вірші П. останніх років (збірка «Білий голуб», 1951, і ін.) оспівують перемогу трудового народу, світ і болгаро-радянську дружбу. Премія ним. Димитрова (1950).
Соч.: С'брані с'чиненія, т. 1—6, С., 1960—61; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Антологія болгарської поезії, М., 1956.
Літ.: Марков Д. Ф., Дімітр Полянов, в його кн.: Болгарська поезія першої чверті XX ст, М., 1959; Веселінов Р., Д. Полянов, С., 1964.
