Польовий досвід , постановка експерименту в польових умовах, близьких до виробничих, для з'ясування залежності величини і якості урожаю з.-х.(сільськогосподарський) рослин від умов і технології обробітку; вигляд агрономічного дослідження.
П. о. закладають по певній методиці, що передбачає число варіантів, повторність, площу, форму і напрям ділянок, розміщення їх на ділянці, методи обліку урожаю. Результати П. о. служать підставою для широкого впровадження в з.-х.(сільськогосподарський) виробництво нових агротехнічних прийомів, сортів і ін.
П. о. повинен проводитися в типових для з.-х.(сільськогосподарський) виробництва умовах, тобто на типовій для конкретного району грунтовій різниці, в умовах вживаної в районі сівозміни, з дотриманням високого рівня агротехніки. Закладають П. о. за певною схемою, що складається з обмеженого числа варіантів, що відрізняються лише одним чинником, що вивчається в досвіді (агротехнічним прийомом, сортом і ін.). Число ділянок і варіантів визначається прийнятою в досвіді повторністю. Повторність є засобом підвищення точності результатів П. о. і дає можливість оцінити міру достовірності отриманих в досвіді різниць між середніми урожаями порівнюваних варіантів. Для здобуття надійних результатів П. о. закладають з повторністю не менше 4-кратною, а в окремих випадках (коли потрібна вища точність досвіду) — з 6—8-кратною. Ділянка під П. о. має бути однорідною по рельєфу, грунтовій різниці, попередній історії за останніх 3—4 роки (однакові обробки, добрива, чергування культур і т.д.). Розміри ділянки залежать від величини ділянки, числа варіантів і прийнятої в досвіді повторності. При встановленні розмірів ділянки і числа повторностей враховують особливості культури, тему досвіду, характер рельєфу строкатість грунтового покриву, знаряддя і машини, якими виконуватимуться роботи, а також вимоги до точності досвіду. Зазвичай величину ділянки приймають рівній мінімальній площі, що забезпечує в даних умовах необхідну точність досвіду і проведення всіх польових робіт, включаючи облік урожаю, з максимальною механізацією. У практиці дослідної справи найчастіше застосовуються ділянки квадратної або прямокутної форми площею 50—200 м 2 (інколи 300 м 2 і більш). Залежно від рельєфу і конфігурації ділянки ділянки розташовують в один ряд або в декілька рядів так, щоб вони стикалися довгими сторонами. При багаторядному розташуванні ділянок в кожному ряду поміщають ціле число повторностей. Усередині повторності розташування варіантів на ділянках може бути різним: систематичним, рендомізірованним (випадковим) або стандартним. Найбільше значення мають методи, засновані на принципі рендомізірованного розміщення варіантів.
По краях ділянок і по краях ділянки П. о. заздалегідь виділяють т.з. захисні смуги, урожай з яких прибирають окремо. Вони необхідні для усунення погрішностей, викликаних впливом суміжних ділянок (наприклад, внесених добрив). У програму П. о. поряд з обліком урожаю включаються спостереження за динамікою зростання і розвитку рослин, за станом грунту, облік метеорологічних умов і т.д. Вміст програми змінюється залежно від мети П. о.
Урожай на ділянці визначають методом суцільного обліку (зі всієї площі ділянки). У дослідах із зерновими, прядильними культурами і травами застосовують також облік по пробному снопу. Дані урожаю статистично обробляють, що дозволяє встановити міру точності досвіду і показати, що різниці, отримані в досвіді при порівнянні середніх урожаїв різних варіантів, є достовірними, тобто вони значно перевершують величину випадкових помилок, або ж недостовірними, якщо вони знаходяться в межах помилки. Один з найбільш поширених методів статистичної обробки даних П. о. — дисперсійний аналіз, що дозволяє знаходити загальну помилку середніх урожаїв в цілому для всього досвіду і одну загальну помилку різниці для середніх урожаїв будь-якої пари порівнюваних варіантів в досвіді.
Літ.: Константінов П. Н., Основи сільськогосподарського дослідної справи, М., 1952; Вольф Ст Р., Статистична обробка дослідних даних, М-код,, 1966; Зброї Б. А., Методика польового досвіду, 3 видавництва, М., 1973.
