Полиця
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Полиця

Полиця , поличка, архітектурна деталь (облом), що є прямокутним виступом, наприклад в базі колони, в карнизі і т.д. Інколи П. має практичне призначення: вона може підтримувати тябла іконостасу, захищати стіни від затікання вологи (в цьому випадку нижня поверхня П. зазвичай має нахил від стіни, утворюючи т.з. слізник).

Класичний грецький архітектурний облом: 1 — поличка (інакше — плінт, плита); 2 — валик, або вал (торус), і четвертний вал (до пунктиру) [будуються по дугах кола або складніших кривих (праве креслення)]; 3 — дорічеський «яструбиний дзьоб» (слізник) і етапи його розвитку; 4 — дорічеськая кима (киматій), або гусек (а — прямій, би — зворотний); 5 — іонічний «лесбійський киматій», або каблучок (а — прямій, би — зворотний); 6 — викругляння, що будується по кривих, близьких до дуг кола; 7 — скоція (асиметричне викругляння з профілем двохцентрової дуги або складнішої кривої); 8 — астрагал (поєднання полички з валом і викругляння).