Познер (Pozner) Володимир (р. 5.1.1905, Париж), французький письменник. Член Французької компартії з 1932. Середню освіту здобув в Петрограді, Москві, вище — в Сорбонне. Учасник 2-ої світової війни 1939—45. Друкуватися почав російською мовою (1923). Перша французька книга — «Панорама сучасної російської літератури» (1929). Автор публіцистичних книг про Радянський Союз — «СРСР» (1932), «Тисяча і один день» (1967), і США — «Роз'єднані штати» (1938), «Хто убив Беррела» (1952, русявий.(російський) пер.(переведення) 1953), «Ескалація» (1968). Романи П. «Закусивши вудила» (1937), «Траур за добу» (1942, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «До побачення, Париж», 1965), «Іспанія, перше кохання» (1965, русявий.(російський) пер.(переведення) 1967), його розповіді в збірці «Місце страти» (1959, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963) відображують психологію особи в моменти гострих історичних конфліктів. П. — автор багатьох кіносценаріїв, перекладач і популяризатор російської радянської літератури.
Соч.: Tolstoï est mort, P., 1935; Souvenirs sur Gorki, P. [1957]; Le temps est hors des gonds, P., 1969; Vladimir Pozner se souvient..., [P., 1972]; Mal de Lune, P., 1974.
Літ.: Шкунаєва І., Дорога в майбутнє, «Іноземна література», 1964 № 3; Зоніна Л., [рец.]: Ст Познер, До побачення, Париж!, «Новий світ», 1965 № 8; Gamarra P., Les livres nouveaux «Europe», 1970 № 490-91; С. P.. [рец.]: V. Pozner se souvient, «Nouvelle critique», 1973 № 61, р. 79—80.
