пожежно-прикладний спорт , вигляд спорту, в який входять комплекси всіляких прийомів, вживаних в практиці гасіння пожеж. Змагання (особисті і командні) по П.-п. с. включають різні поєднання вправ в подоланні перешкод, підйомах по пожежним сходам, умінні користуватися пожежно-технічним озброєнням і др.; у сучасній програмі П.-п. с. 6 видів змагань (всі виконуються в бойовому одязі пожежника).
П.-п. с. зародився в СРСР. У 1937 відбулися перші змагання пожежної охорони НКВД. З 1945 змагання по П.-п. с. проводяться регулярно, з 1948 — всесоюзні, з 1965 — чемпіонати СРСР, всесоюзна і республіканська першість спортивних суспільств «Динамо», «Локомотив», Спорткомітета міністерства оборони СРСР і ін., з 1970 — всесоюзні юнацькі змагання. У 1963 П.-п. с. включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію. У 1964 створена Федерація П.-п. с. СРСР. У 1974 П.-п. с. займалося близько 1 млн. чіл.; у 1964—74 підготовлено більше 1 тис. майстрів, понад 30 разів оновлювалися всесоюзні рекорди в різних видах П.-п. с. Багатократні чемпіони і рекордсмени СРСР по П.-п. с. — В. В. Кипко і Н. Ф. Тарунов. У 60-і рр. П.-п. с. отримав розвиток в ін. соціалістичних країнах, а також низці капіталістичних країн. У 1968 в Ленінграді відбулися перші міжнародні змагання по П.-п. с., в яких брали участь команди СРСР, НРБ(Народна Республіка Болгарія), ГДР(Німецька Демократична Республіка), СРР(Соціалістична Республіка Румунія), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). Міжнародні змагання по П.-п. с. проводилися: у СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (1969) ПНР(Польська Народна Республіка) (1970), ВНР(Угорська Народна Республіка) (1971), НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1973) ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1973), брали участь команди близько 20 країн.
