Победоносцев Костянтин Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Победоносцев Костянтин Петрович

Победоносцев Костянтин Петрович [21.5 (2.6) .1827, Москва, — 10 (23) .3.1907, Петербург], російський реакційний державний діяч, юрист, обер-прокурор Синоду. Син професора Московського університету. Закінчив училище правознавства (1846). Служив чиновником в департаментах Сенату. У 1860—65 професор кафедри цивільного права в Московському університеті. З 1868 сенатор, з 1872 член Державної ради, в 1880—1905 обер-прокурор Синоду. Викладав законознавство великим князям, у тому числі майбутнім імператорам Александру III і Миколі II, на яких мав великий вплив. Автор Маніфесту 29 квітня 1881 про зміцнення самодержавства. Натхненник крайньої реакції. Противник західноєвропейської культури і буржуазних форм суспільного життя. Погляди П. викладені ним в книзі «Московська збірка» (1896). На посту обер-прокурора Синоду піддавав переслідуванням розкольників, сектантів. Гнобив земську школу і насаджував церковну. В кінці 80-х рр. вплив П. зменшився. Після видання Маніфесту 17 жовтня 1905 вийшов у відставку.

загрузка...

  Соч.: Курс цивільного права, т. 1—3, Покажчик, СП(Збори постанов) Би, 1896; Історичні дослідження і статті, СП(Збори постанов) Би, 1876; Победоносцев і його кореспонденти. Листи і записки, т. 1 (напівтом 1—2), М. — П., 1923; Листи до Олександра III, т. 1—2, М., 1925—26.

  Літ.: 3айончковський П. А., Криза самодержавства на рубежі 1870—1880-х рр., М., 1964.

  П. А. Зайончковський.