Плафон, в широкому сенсі — будь-яке (плоске, склепінчасте або купольноє) перекриття якого-небудь приміщення. Твір монументально-декоративного живопису і скульптури, що прикрашає П., — сюжетне або орнаментальне — також позначається терміном «П.». Живописні П. можуть виконуватися безпосередньо на штукатурці (у техніці фрески, масляними, клейовими, синтетичними фарбами і т. д.), на прикріплюваному до стелі полотні (панно ), мозаїкою і ін. способами. Як частину декоративного убрання церковних і парадних палацових приміщень П. отримали широке поширення в 17 — початку 19 вв.(століття) Для плафонних композицій цього періоду характерне використання ефекту ілюзорного прориву у відкритий або такий, що продовжується за стелею архітектурний простір, зображення фігур і архітектурних деталей в сильних ракурсах.
Літ.: Ковалів А. Ст, Зведення і їх декор, М., 1938.
