Плауде Карл Карлович [р. 15 (27) .3.1897, с. Юмурда, нині Ерглійського району Латвійської РСР], радянський учений в області теплотехніки і енергетики, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960), академії АН(Академія наук) Латвійською РСР (1951). Член КПРС з 1946. Закінчив Ленінградський інститут цивільних інженерів (1926). У 1926—46 працював в будівельно-монтажних організаціях. У 1932—38 викладав у вузах Ленінграда, в 1945—53 в Латвійському університеті. У 1946—70 директор фізіко-енергетічного інституту АН(Академія наук) Латвійською РСР. У 1951—58 академік-секретар Відділення технічних наук АН(Академія наук) Латвійською РСР; у 1958—60 віце-президент, в 1960—70 президент АН(Академія наук) Латвійською РСР. Основні праці по розвитку енергетичних систем, вживанню теплоносія підвищених параметрів в системах теплопостачання. Досліджував теплові і гідравлічні режими автоматизованих систем теплопостачання. Член ЦК КП Латвії (1960—71). Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань. Державна премія Латвійської РСР (1960). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції і медалями.
Соч.: Пристрої для природної вентиляції, Рига, 1952; Автоматичне регулювання систем центрального водяного опалювання, Рига, 1959 (совм. із Ст Грісліс); Latvijas energetikas attistiba PSPS energosistema, Riga, 1961 (совм. з J. Mazurs, K, Putninš).
