План рахунків
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

План рахунків

План рахунків, рахунковий план, система бухгалтерських рахунків, що передбачає їх кількість, угрупування і цифрове позначення залежно від об'єктів і цілей обліку. У П. с. включаються синтетичні (рахунки першого порядку) і пов'язані з ними аналітичні рахунки ( субрахунки, або рахунки другого порядку). Кожному з них дається коротке найменування, точно відповідне об'єкту обліку. Основою побудови П. с. служить угрупування об'єктів обліку по їх економічних ознаках (наприклад, рахунку для обліку основних засобів, предметів праці; витрат на виробництво; готової продукції, товарів і реалізації; фінансових коштів, фондів і фінансових результатів і ін.). Рахунки розташовуються в послідовності, що дозволяє взаємозв'язано відображати в бухгалтерському обліку ресурси господарства і їх джерела, особливості їх участі в кругообігу засобів підприємств і організацій в процесі виробництва, розподілу і використання суспільного продукту. В цілях прискорення і полегшення облікових записів рахункам першого порядку привласнюється умовний шифр, а субрахункам — порядковий номер в межах кожного синтетичного рахунку. Інструкція по вживанню П. с. містить коротку характеристику об'єктів обліку по кожному рахунку і призначення рахунків, загальну схему їх кореспонденції, що показує типові бухгалтерські записи по рахунках взаємозв'язаною єдністю господарських процесів і операцій.

  Єдині П. с. (з врахуванням особливостей галузей народного господарства) використовуються лише в соціалістичних країнах. Для капіталістичних країн характерна велика різноманітність номенклатури бухгалтерських рахунків, де вживання тієї або іншої номенклатури визначається власниками підприємств. У СРСР для забезпечення єдності і повноти бухгалтерського обліку у всіх галузях народного господарства типові П. с. окремих галузей затверджуються міністерством фінансів СРСР за узгодженням з ЦСУ СРСР. П. с. бухгалтерського обліку для колгоспів встановлюють ЦСУ і міністерство сільського господарства СРСР.

  П. с. бюджетних і фінансово-кредитних установ мають свої особливості, визначувані специфікою діяльності цих організацій.