Пирьев Іван Олександрович [4(17) .11.1901, с. Камінь-на-обі, нині Алтайського краю, — 7.2. 1968, Москва], радянський кінорежисер, народний артист СРСР (1948). Член КПРС з 1956. У 1918 служив в Червоній Армії. У 1923 закінчив акторське відділення Гектсмаса, вчився там же на режисерському відділенні, був актором 1-го Робочого театру Пролеткульта. З 1925 в кіно. Його перші постановки «Стороння жінка» (1929), «Державний чиновник» (1931) були сатиричними комедіями, що висміюють бюрократизм і міщанку. У 1933 поставив антифашистський фільм «Конвеєр смерті», в 1936 — картину «Партійний квиток». Значний період творчого життя режисера пов'язаний із створенням фільмів, що затверджували жанр музичної кінокомедії. Картини: «Багата наречена» (1938), «Трактористи» (1939), «Свинарка і пастух» (1941), «В шість годин вечора після війни» (1944), «Оповідь про землю Сибірської» (1948), «Кубанські козаки» (1950) — пройняті життєстверджуючим пафосом і ліризмом, яскравим темпераментом. Вони барвисті, музичні, близькі російському фольклору, розповідають про життя і працю радянських колгоспників, воїнів. У 1942 П. поставив один з перших фільмів про партизанський рух в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 — «Секретар райкому». У 1950—60-і рр. П. створив документальний фільм «Ми за мир» (1952), фільми, присвячені сучасній дійсності, — «Випробування вірності» (1954), «Наш загальний друг» (1962) «Світло далекої зірки» (1965). Нові, несподівані грані таланту режисера, схильність до розкриття соціальних конфліктів, до поглибленого драматизму розкрилися в його роботах над екранізацією творів Ф. М. Достоєвського. П. поставив (був також сценаристом) фільми: «Ідіот» («Настасья Пилипівна», 1958), «Білі ночі» (1960), «Брати Карамазови» (1969, в 3 частинах), фільми П. отримували премії міжнародних кінофестивалів. На 6-м-коді Міжнародному кінофестивалі в Москві (1969) П. був посмертно присуджений спеціальний приз жюрі «За видатні заслуги в розвитку кіномистецтва». У 1957—65 П. був головою оргкомітету Союзу працівників кінематографії СРСР, ряд років очолювали кіностудію «Мосфільм», потім керував там творчим об'єднанням «Промінь». Державна премія СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1948, 1951). Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Міхайлов А., Народний артист СРСР Іван Пирьев, [М.], 1952; Юренев Р., Радянська кінокомедія, М., 1964; Погожева Л., Він жив пристрастями, «Мистецтво кіно», 1968 № 3.
